ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ШЕСТИРІЧОК ДО ШКОЛИ

Вступ до школи - переломний момент у житті дитини. Це «кризовий період» і ця «криза» виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. У житті  дитини змінюється все: обов’язки, оточення , режим.

Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я).

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБЕГАННЯ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ.

•        формуйте позитивне ставлення до школи;
•        виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;
•        формуйте адекватну самооцінку;
•        не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
•        привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині
•        частіше хваліть, а не докоряйте;
•        пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку;
•        астіше згадуйте себе у дошкільному віці;
•         любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте їі такою, яка вона є.

БАТЬКІВСЬКИЙ ВСЕОБУЧ

«ЯК СТВОРИТИ СТАН ПСИХОЛОГІЧНОГО КОМФОРТУ ДИТИНИ»

«Виховання дитини потребує терпіння,

 самовідданості та внутрішньої стабільності».

Тіна Грімбірг, спеціаліст із вивчення психологічних травм дитини.

Сучасні дослідники встановили, що у школі дитина проводить 70 % свого активного життя протягом 12 років, але доведено, що лише 20-40% негативних впливів на психічне здоров’я дитини пов’язані зі школою.

Найважливішим для психічного здоров’я  дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім’ї.

Як же правильно виховувати дитину, щоб вона максимально засвоїла право

називатися людиною? Не існує готових рецептів та моделей виховання , які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей-це невід’ємне право кожного до батьків. Проте деякі рекомендації не будуть зайвими.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

-         дозволяйте дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникайте практики примусу;

-         привчайте доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевій результат своєї діяльності;

-         забезпечуйте спокій удома, відмовляйтеся від криків, різких жестів, авторитарних дій, принизливих, недоброзичливих висловлювань;

-          створюйте варіативне середовище, давайте дитині змогу вільно рухатися,  вибирати для себе бажану справу, а при потребі – побути самій;

-         відмовляйтеся від надмірної опіки;

-         стимулюйте бажання самостійно проявляти творчість,  ініціативу.

У жодному разі не варто допускати:

- примусового залучення дитини до небажаної діяльності;

-  голосових подразників, емоційної нестабільності дорослого оточення, різких змін настрою;

- жорстокої регламентації життєдіяльності дитини в сім’ї;

- зловживання оцінним підходом у навчанні і вихованні.

Натомість:

-         введіть самостійність у розряд вищих особистісних цінностей

-         навчіться розпитувати, вислуховувати дитину;

-         розвивайте у себе і дитини почуття гумору, вміння посміятися з себе самого.

Бажаємо успіху!